HERZLICH WILLKOMMEN!!! Увага!!! Працюємо дистанційно!!! 

                                  

                                            «Серце віддаю дітям…»

*    *    *

Хочу вам розповісти,

Кожному я донести,

 Як стають учителями

 Такі учні, як я з вами.

Я почну розповідать 

    Те, що зможу пригадать

    Про свої життєві кроки,

  Невловимі часом роки.

           Перший крок – не пам’ятаю, 

  Та, проте, я добре знаю,

     Що пішла я навпростець,

  Щоб забрати гребінець.

  Той гребінчик зберігаю.

В дідуся його тримаю.

          Він – мій перший провідник,

   Мій порадник, довідник.

 Далі я пішла в садочок,

Де було багато очок.    

Я злякалась, закричала,

      Дуже сильно плакать стала.

    «Не піду більше в садочок,

 В нас і вдома є пісочок.

  Буду гратися з ляльками,

Буду вдома, біля мами!»

        Довелось, все ж, вгамуватись.

Тато, мама на роботі,       

      Вдома ні з ким було гратись.

        В клопотах, завжди в турботі.

Та й сама потім раділа,  

  Що я друзів тут зустріла.

У садочку я співала,     

     Малювала, танцювала.      

 Коли виповнилось сім,  

  Радості було усім,            

    Бо ж пішла я в перший раз

           В шосту школу, в перший клас.

Вітаю всіх у своєму блозі!